- мандатар
- -- австрійський судовий і поліційний урядовець за часів панщини, [VII]
Толковый украинский словарь. 2014.
мандатар
Смотреть что такое "мандатар" в других словарях:
мандатар — а, м. mandataire m. Лицо, выполняющее чье л. письменное поручение; плательщик по переводному векселю. Беленький Комм. сл. 1926 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
мандатар — лицо, выполняющее чье либо письменное поручение; плательщик по переводному векселю (см. трассат) … Справочный коммерческий словарь
мандатарій — я, ч. 1) Уповноважений; особа, держава, які одержали мандат. 2) Особа, яка приймає на себе доручення іншої особи (манданта) виконувати ті чи інші дії, що мають юридичне значення … Український тлумачний словник
мандатар — (лат. mandatarius) прав. лице што прима полномоштие ополномоштеник, овластен застапник … Macedonian dictionary
мандатарій — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
